Один з викладачів Університету Ендрюса – археолог, нещодавно провів два тижні як експерт-епіграфіст, ретельно документуючи кожен ієрогліф з одного, з найвідоміших написів в єгипетській археології
Л. С. Бейкер-молодший, заступник директора Університету Ендрюса, взяв участь в польовому проекті, в грудні 2021 року в м. Луксор. Це місце, відоме стародавньому світу як Фіви, столиця Верхнього Єгипту, що є домівкою Карнакського храмового комплексу, включаючи Великий Гіпостильний зал. У співпраці з Вищою радою старожитностей Єгипту археологи з Університету Мемфіса з Теннессі та Університету Квебеку з Монреалю, до яких нещодавно приєдналися Марк Янзен з Луїзіанського християнського університету та команда з Університету Ліпскомба, працювали над Великим Гіпостилем Карнака. Вивчали проект залу. Довгострокова ініціатива використала новітні технології, щоб у найтонших деталях зафіксувати тисячі написів і рельєфів, вирізьблених на стінах і колонах гігантського комплексу.
Команді Янзена було поставлено конкретне завдання, в точності записати настінні рельєфи, що належать до військового завоювання південного Леванту одним з фараонів у тринадцятому столітті до нашої ери. У центрі цих барельєфів знаходиться знаменитий і раніше, Хетський договір, підписаний ще при Рамсесі II. Протягом поколінь з його відкриття на початку дев’ятнадцятого століття, єгиптологи вже не раз аналізували цей договір. Історики відзначають його, як найстаріший із відомих мирних угод чи договорів про союз між великими світовими наддержавами. Факсиміле цього договору, як копія, знаходиться на видному місці у будівлі Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку.
Вченому-археологу з університету ім. Ендрюса була спеціально доручена ділянка стіни з Хетським договором. Йому було доручено допомогти створити за допомогою комп’ютерної фотограмметрії детальні зображення кожного ієрогліфа (символу).
«Протягом поколінь, які пройшли з того часу, як був знайдений договір, було зроблено безліч візуалізацій різної точності та якості», — сказав Бейкер. «Вони були основою для стандартних опублікованих транслітерацій та перекладів про те, що йдеться у договорі. Стандартні фотографічні методи не можуть розрізнити деяку неточність персонажів через проблеми зі світлом і тінню, а також псування часом».
За словами археолога, малоймовірно, що робота команди над Хетським договором призведе до якихось серйозних змін у перекладі або до нового сприйняття його змісту. «Але це буде найточніший запис ієрогліфічних написів з будь-коли створених, — сказав він, — і, ймовірно, стане стандартним сучасним джерелом для єгиптологів та істориків на довгі роки». Він зазначив, що у своїй роботі вже знайшов кілька неточностей, нехай і незначних, із раніше опублікованих робіт.
Науковець сказав, що для нього було честю бути настільки «близьким та особистим» із таким відомим елементом історичного сприйняття. «Отже, я стою на риштуванні на висоті 5 метрів, працюю всього за кілька дюймів від тонких і вицвілих ліній цього неймовірно важливого напису минулих століть. Я припускаю, що це може бути схоже на мистецтвознавця з Ендрюса, що стоїть ніс до носа з Моною Лізою в Луврі, щоб проаналізувати та записати мазки на знаменитій картині Леонардо да Вінчі».
Бейкер отримав ступінь магістра єгипетської археології в Університетському коледжі Лондона в 2011 році та ступінь доктора археології Стародавнього Близького Сходу в Університеті Ендрюса у 2019 році. У своїй дисертації він досліджував дизайн та матеріали, використані при будівництві єврейського святилища у пустелі, у зв’язку з єгипетською матеріальною культурою та дизайном як у священному, так і домашньому та військовому житті. У 2015 році він написав «Земля Рамзеса», історичний роман про Мойсея та Вихід з Єгипту. У своїй діяльності, при видавництві Університету Ендрюса Бейкер є головним редактором Навчальної Біблії Ендрюса та Коментаря до Біблії Ендрюса.
Коментарій до Старого Завіту було випущено у 2020 році, а проект буде завершено випуском тома Нового Завіту влітку 2022 року.
Андреа Лакстон, президент Університету Ендрюса та голова видавничої Ради Університету Ендрюса, сказала: «Ми пишаємося зростаючим вкладом доктора Бейкера в його академічну спеціальність, а також його визначну роботу, яка допомогла завершити проект Коментарій».
НОВИНИ З УНІВЕРСИТЕТУ ЕНДРЮСА
