Месяц: Апрель 2020

Божа благодать дається нам завжди вчасно — якраз в той момент, коли ми нарешті погоджуємося, наскільки ми глибоко впали і як Бог нас шукає.

Віра в благодать Божу включає в себе віру в те, що вона приходить до нас в потрібний час. У своїй милості Ісус пропонує нам рятувальний круг тільки тоді, коли ми хочемо і потребуємо його — не раніше, коли ми можемо з насмішкою сприймати спасіння, ні занадто пізно, коли ми можемо бути повністю потоплені.

Якщо ми вважаємо, що ми б прийняли благодать набагато раніше, ми недооцінюємо наші власні брехливі серця і недооцінюємо бездоганність Бога.

7 прекрасних прикладів Божої благодаті в Старому Завіті

Багато людей помилково вірять в те, що благодать — це концепція Нового Завіту. У свідомості багатьох смерть і воскресіння Ісуса відкрили шлях Божій благодаті для людства.

Як же це помилково, друзі!

Концепція благодаті, незаслуженої ласки, проглядається через все Писання. Чому ми помилково віримо, що благодать є новозавітньою концепцією, і тим самим викривляємо її значення в спасінні людства?

Найбільш яскравим прикладом цієї помилки є думка багатьох християн, які цитують Іоанна 1:17, де написано, що «закон даний через Мойсея; благодать та правда з’явилися через Ісуса Христа.» І ось з цього вірша, багато хто робить висновок: Старий Завіт — це про закон, а Новий Завіт — це про благодать.

Щоб бути впевненим, що Божа благодать завжди приходить вчасно, потрібно відповісти на головне питання: чи був Бог завжди милостивий? Чи це смерть і воскресіння Ісуса якось змінили Його ставлення до грішників?

«Він спас нас ‘від смерті’ і закликав до святого життя, не за наші діла покликав, але за задумом Своїм і ‘Своєю’ благодаттю, дарованою нам в Христі Ісусі ‘ще’ до початку часів». (2 Тимофія 1: 9)

Ми повинні запам’ятати останні три слова в цьому вірші — «ще до початку часів».

Життя, смерть та воскресіння Ісуса Христа не були запасним Божим планом, чи Його останньою надією. Смерть Христа не є Його «безкоштовним квитком з ув’язнення на волю.»

Абсолютно все, що сталося між першим подихом Адама і смертю Ісуса, було частиною Божого плану благодаті з спасіння людства.

З початку року я читаю Старий Завіт. І звернув увагу, концепція Божої благодаті — незаслуженої милості до негідних людей — просліджується у всьому Старому Завіті.

1. Історія Ноя наповнена Божою благодаттю.

«Але Ной знайшов милість в очах Господа». Буття 6: 8

Гріховність і зло настільки заволоділи серцями людей, що Бог насправді пошкодував про те, що створив їх. Ной не був ідеальною людиною, але Ной не відкинув рятувальний круг від Бога, від чого відмовився весь допотопний світ. Це благодать!

2. Божа благодать діє, незважаючи на зневіру Авраама і Сари.

«… Благословенням ти будеш для всіх народів землі.» (Бут. 12: 3)

Чи знаєте ви, що страх і почуття самозбереження Авраама змусили його спотворити істину і сказати, що Сарра — його сестра (щоб врятувати свою власну шкуру)? Чи знаєте ви, що Сарра сміялася над Богом, коли Він сказав, що вона народить сина в старості? А потім, посміявшись над Богом, спонукала свого чоловіка народити від іншої жінки, щоб виповнилася обітниця? У життях Авраама і Сарри було невіра і непокора, проте Бог залишався вірним Своїй милості. І Авраам прийняв Божий рятувальний круг – це прояв благодаті!

3. Божа милість до Йосипа дала йому сили все здолати.

«Так, ви задумували чинити зо мною зле, але за задумом Бога це благом великим обернулося.» (Бут. 50:20)

Поки розгортається історія Йосипа, важко помітити в ній будь-яку Божу благодать — зневажений братами, проданий в рабство, помилково звинувачений, залишений гнити у в’язниці. Але Йосип сприймав ці речі зовсім не так. Він відкриває своє бачення в Буття. 45:7 : «А Бог послав мене в цю країну перед вами, щоб зберегти на землі останок народу Свого і продовжити життя ваше, звершивши велике спасіння.» Бог використовував важкі обставини, і в потрібний час зробив Йосипа рятівником свого народу. Хіба це не благодать?!

4. Мойсей сумнівався в Богові на кожному кроці, але Бог завжди вчасно посилав рятувальний круг.

«І все ж молю Тебе, Владико, іншого пішли кого-небудь, кого хочеш пішли, тільки не мене!» — просив Мойсей. » (Вих. 4:13)

За своєю природою Мойсей був запальний, але, твердо віруючи в благодать Божу, в покорі серця благав Бога дарувати йому небесну мудрість, і Бог зміцнював його, даючи сили, що допомогло йому подолати запальність настільки, що Сам Бог назвав його найлагіднішим за всяку людину на землі. Бог використовував цього пастуха, щоб вивести норовливих овець з рабства. Бог подав рятувальний круг людині, яка в молодості вбила іншого голими руками. Є благодать в Старому Завіті!

5. Ізраїльтяни неодноразово повставали проти Бога, але Він по милості Своїй рятував їх.

«Він більше вже не міг дивитися на страждання Ізраїлю.» (Суд. 10:16)

Я намагався стежити за тим, як часто ізраїльтяни нарікали на Бога, порушували Його заповіді, поклонялися фальшивим богам…, але я дуже скоро збився з рахунку. Знову і знову вони відверталися від Бога, робили, що хотіли, втрачали Божий захист, переносили важкі наслідки, поверталися до Бога і благали Його врятувати їх. Знову і знову, і знову! Але Бог показував Свою милість більше, ніж вони заслуговували (знову і знову, і знову).

6. Рахав сміливо попросила Бога врятувати її (незважаючи на її минулі гріхи), і Він це зробив!

«… Господь, Бог ваш, править нагорі в небесах і внизу на землі !.» (Нав. 2:11)

Рахав тричі згадується в Писанні як блудниця. Вона була повією — грішницею, негідною Божої благодаті. Але десь і якось вона почула розповіді про Бога Ізраїлю. І коли два шпигуни шукали укриття в її домі, вона сміливо попросила зберегти їй життя. Вона сповідала свою віру в їх Бога і попросила про милість. І Бог простягнув рятувальний круг. І уявіть, що зробила Божа благодать? — Рахав увійшла в родовідну лінію Ісуса Христа! Рахав не загинула з своїми одноплемінниками ханаанеянами які тільки й робили те, що паплюжили небо і оскверняли землю. Це благодать!

7. Давид Його спокушений похоттю, крав, чинив перелюб, брехав і вбивав — але Бог бачив його серце і проявив благодать.

«Змий всю провину мою з мене, очисти мене від гріха мого.» (Пс. 49: 4)

Так, я залишив свіого найулюбленішого героя наостанок. Давид є абсолютним прикладом Божої незаслуженої любові і милості. Він не раз прйимав якісь жахливі рішення на своєму шляху (не те ж чи саме і ми робимо?). Ключ же в тому, що він завжди щиро каявся в своїх гріхах і навертався. І Бог прощав — це благодать в Старому Завіті!

Давид отримав прощення своїх гріхів, тому що упокорив своє серце перед Богом в покаянні і сокрушеній душі, віруючи, що Бог виконає Свою обітницю про прощення. Він визнав свій гріх, розкаявся і пережив нове навернення. Він ухопився за Божий рятувальний круг — благодать.

Якщо ви коли-небудь відчували, що ви недостойні Божої благодаті, просто приділіть час читанню Старого Завіту. Божу благодать в Старому Завіті не можна не помітити.

Ви відкриєте для себе, що ніхто не гідний Божої благодаті: ні Ной, ні Авраам, ні Йосип, ні Мойсей, ні ізраїльтяни, ні Рахав, ні Давид, ні я, ні ви.

І в цьому, дорогі друзі, і є суть благодаті — не втрачайте її, вона ж не вічна.

Божа милість прийде вчасно, коли ми будемо готові до цього. Так що залишайтеся в благодаті, не відкидайте цей рятувальний круг.

Наше розуміння походження і природи Святого Письма істотно впливає на те, як ми читаємо Біблію і ставимося до неї.

Підходи до вивчення Біблії.

При дослідженні Біблії надзвичайно важливо усвідомлювати її Божественне походження і авторитет поряд з людською складовою. Якщо ми апріорі відкидаємо саму можливість надприродного одкровення, Біблія буде здаватися нам лише продуктом людського розуму, і наше тлумачення цієї книги буде з самого початку упередженим. Якщо, з іншого боку, ми випустимо з уваги те, що в ній є людська складова, нам загрожуватиме небезпека тлумачити її висловлювання фанатичним чином. З огляду на Божественно-людський характер Святе Письмо потрібно досліджувати в дусі покори і чесної допитливості, з ревними молитвами про те, щоб Святий Дух, Дух істини, направив нас «на всяку істину» (Іоан.16.13).

A. Одкровення.

• Бог використовував авторів Біблії, щоб показати нам Свої плани щодо людства (Амос 3: 7). Він відкривав Себе через них.
• Вказівки, повеління і поради в Біблії були дані самим Богом, тому вони заслуговують на довіру і є достовірні.
• Читаючи Біблію, ми дізнаємося, як Бог бажає, щоб ми жили.

Б. Натхнення.

Від Буття до Об’явлення в Біблії існує досконала гармонія. Це тільки тому, що Один і той самий Святий Дух надихав усіх письменників Біблії.

• Однак, всі письменники були натхненні по різному:

— Пряме натхнення: Бог говорить, а пророк записує (Вт. 18:18; Єз. 13:18; Об. 14:13).

— Надихання ідеєю: Бог розкривав ідею, а автор використовував свою лексику (слова), щоб пояснити її (наприклад, Притчі).

— Вибіркове натхнення: автор досліджував, і Дух приводив його до правильних перводжерел (Луки 1:3).

В. Процес написання.

Чому Бог хотів, щоб Його слова були написані? В чому є переваги письмового повідомлення?

• Завдяки Божому письмовому посланню сьогодні ми можемо впізнати Його волю і коритися їй.

Г. Слово.

• Іоанн представив Ісуса як втілене Слово Боже. Бо існує паралелізм між Христом і Біблією.

— Христос і Біблія мають надприродне походження.

— Христос і Біблія об’єднують в собі божественність і людську природу.

— Служіння Христа і Біблії охоплює все людство.

— Христос і Біблія прийшли в певний момент і культуру, але їх вплив і діяльність виходять за рамки часу і простору.

— Христос і Біблія зійшли на людський рівень, щоб ми могли зрозуміти їх послання.

Є також різниця між ними. Біблія не є втіленим Богом, і їй не можна поклонятися. Біблія тільки прямо свідчить про Ісуса Христа (Івана 5:39).

Д. ТЛУМАЧЕННЯ, КОМЕНТУВАННЯ.

Біблія не повинна вивчатися або тлумачитися як будь-яка інша книга. Ми не можемо вивчати фізику, використовуючи той же підхід, що і при вивченні історії. Подібним чином, духовні істини Біблії неможливо дізнатися і зрозуміти правильно, використовуючи атеїстичний підхід до Біблії, який заперечує існування Бога.

• Тоді як ми повинні тлумачити Біблію?
• Перш за все, ми повинні пам’ятати, що це Слово Боже, тому вивчати і тлумачити її необхідно з вірою (Євреїв 11: 6).

Святий Дух надихнув авторів Біблії, і ми повинні дозволити Йому також надихати нас, коли ми читаємо Біблію.

• Тому перед читанням Біблії ми повинні молитися, просячи натхнення Святого Духа, щоб ми могли правильно її зрозуміти.

Щоб достукатися до нас, що знаходяться в занепалому стані, Бог пристосовує Своє одкровення до наших умов. Господь зійшов до нашого рівня розуміння, використовує людську мову, а також зрозумілі людям образи і символи. Він бажає відкрити Себе нам таким чином, щоб ми змогли пізнати Його, зрозуміти Його характер і принципи Його взаємин з нами. Така адаптація помітна у всіх Його взаєминах з родом людським, однак вона досягає кульмінації у втіленні Сина Божого, Який став людиною, Ісусом з Назарету (читай. Евр.1.1-2.).

Якщо ми вважаємо, що деякі частини Святе Письмо не богонатхненні, тоді авторитет Біблії для нас вибірковий. Тому замість того щоб величатися над Біблією і робити себе мірилом, що визначає, що богонатхненне, а що ні, ми повинні в смиренно дозволити їй судити нас.

Істина про те, що живий Бог відкрив і продовжує відкривати Себе людській сім’ї, має основоположне значення для християнської віри. Святе Письмо — як Старий, так і Новий Завіт — містить літопис того, як Бог являв Себе в історії людства, особливо в історії Ізраїлю, і найбільше в Особистості Ісуса Христа. Без Божественного одкровення людство загинуло б, оскільки через гріх і провини перебуває в невіданні про справжній характер і волю Бога і у відчуженні від Нього.

ВИСНОВОК: Жодна інша книга не володіє такою силою, здатною возвишати думки, наповнювати енергією наші здібності, як великі, благородні істини Біблії. Якщо ви почнете належно вивчати Слово Боже, ви відкриєте широту свого розуму, благородство характеру і сталість в устремліннях, які сьогодні стали рідкістю в сучасному світі.

Хай Біблія вам служить путівником до істини і буде еталоном вашого життя!

Вивчаємо Біблію дистанціно: Щотижня!

Нам ніколи в голову не приходить запитати: «Навіщо я дихаю?» І так зрозуміло – дихаю для того, щоб жити. «Навіщо я читаю?» Ось на столі книжка. Це ж не хліб. Це не вода. Але вона мені дуже потрібна. Чому? Навіщо? Щоб жити…

«Моїм прозрінням я зобов’язаний виключно читанню однієї книги. Книги? Так, однієї старої, простої книги, скромної, як природа, і, як природа, природної… і… [ця книга] так прямо і називається: «Книга» – «Біблія», – зізнавався німецький письменник XIX століття Генріх Гейне.

Чи замислювалися ви про походження Біблії, яку ви маєте в своєму будинку?

Зараз, протягом карантину, пропонується багато різних варіантів самозайнятості — заняття улюбленим хобі, перегляд різних телевізійних програм, кінокомедій і т.д.

А давайте використаємо даний нам час («відпочинку») з максимальною користю, щоб зрозуміти, що служить нашому миру і порятунку

Щотижня буде викладена нова тема про Біблію:

  1. Унікальність Біблії

  2. Походження і природа Біблії

  3. Ставлення до Біблії Ісуса і апостолів

  4. Біблія — ​​авторитетне джерело нашого богослов’я

  5. Тільки Біблія — ​​Sola Scriptura

  6. Навіщо потрібно тлумачення?

  7. Мова, текст і контекст

  8. Створення: Книга Буття як підставу, частина 1

  9. Створення: книга Буття як підставу, частина 2

 10. Біблія як історія

 11. Біблія і пророцтво

 12. Розглядаючи важкі уривки

 13. Живучи згідно зі Словом Божим

А. ЇЇ основна тема.

• Перш за все, Біблія — ​​це Слово Боже. Це послання, яке Бог написав для нас.
• Що це за послання?

— У світі смерті Бог хоче дати нам життя з надлишком «Я ж прийшов життя їм дати — життя у всій її повноті». (Івана 10:10).

• Як він це зробив?

— Через Ісуса Христа, це головна тема Біблії. Він є автором нашого спасіння (Євр. 5: 9). Старий Завіт сповіщає про Нього, а Новий Завіт представляє Його. Обидва Завіти проголошують Його спасаючу силу і пророкують славне майбутнє, яке Він підготував для нас.

• Що мені робити?

— Біблія говорить, що Бог хоче, щоб ми прийняли Ісуса як свого Спасителя, залишалися вірними Його Слову і сповіщали Його послання світові.

Б. ЇЇ походження.

• Святий Дух є 3-ю особою Божества. Він впливав на розум різних людей, а вони писали Боже послання своїми словами. Що спільного для цих людей?
• Різні професії, різний вік, різний рівень освіти, різні національності, різні обставини … але всі вони були задіяні Богом.

В. Її передбачення.

• Близько 35% вмісту Біблії — це пророцтва. Бог передбачив, що має відбутися. Особливо примітні пророцтва про життя та служіння Ісуса.
• Ці пророцтва були виконані з дивовижною точністю. Це є вагомим доказом того, що Ісус був Месією, про якого пророкували пророки.
• Ісус також пророкував майбутні події: Свою власну смерть і воскресіння (Лк. 9:22); руйнування Єрусалиму (Матвія 24:2); і Його Друге пришестя (Івана 14:1-3).
• Все сталося так, як він пророкував, тому ми можемо бути впевнені, що останнє пророцтво обов’язково здійсниться: Ісус прийде знову!

В. Її історичні приклади.

• У центрі уваги Старого Завіту — історія народу, який чекає пришестя Месії.
• У центрі уваги Нового Завіту є виконання цієї обіцянки, прихід Ісуса, та історична подія Його воскресіння.
• Біблія чітко пояснює: воскресіння Ісуса було АКТУАЛЬНОЮ ПОДІЄЮ.
• Біблія також стверджує, що це були «перші плоди» нашого майбутнього воскресіння (1Кор. 15:20).
• Отже, ми можемо бути впевнені, що наше воскресіння буде також АКТУАЛЬНОЮ ПОДІЄЮ.

Г. Її перетворююча сила.

• Коли цар Йосія знайшов «книгу закону», він був глибоко зворушений. Він закликав інших внести зміни в своє життя, перетворивши таким чином життя всієї нації (2 Цар. 22: 3-20).
• Перетворююча сила Біблії — одна з найхарактерніших її особливостей. Тисячі перетворених життів є доказом того, що Біблія є відкритим для нас Словом Божим.

Біблію читати треба так, щоб одним оком дивитися крізь себе на Ісуса Христа, а іншим – на нашу повсякденну сучасну дійсність.

Біблія — це натхненне Богом Слово на всі часи. Вона не обмежена ні часом, ні культурами, в яких було її написано. Тому сьогодні нам доступна вся сила Божого Слова, що перетворює життя людства.